Наш Маніфест

Кріпаки – це люди, які завжди працювали на пана, але не на себе, були обмежені в правах, часто виступали в якості товару, який можна було продати, обміняти. Українська земля знала кілька періодів кріпацтва: в часи Русі, Великого князівства Литовського, Російської та Австрійської імперій. Кріпацтво було навіть у звільненій Гетьманщині. В Радянському союзі теж було кріпацтво, коли селянам довгий час не видавали паспорти.

Кріпацтво є і в незалежній Україні. Воно не оформлене законом, чи урядовою постановою. Але окремі яскраві ознаки все-таки є, лише приклади: відоме на всю Україну “успішне” полювання Лозинського на людину, неодноразові зневажливі висловлювання президента-втікача Януковича на адресу простих громадян, жорстокі побиття беркутом протестувальників на Майдані. Після Революції Гідності ситуація не змінилась. Ми чітко бачимо, що в суспільстві є 2 групи: ті люди, що хочуть жити в Україні, розвиватись та розвивати інших та ті, хто зневажає Україну та її громадян, воліє їх поневолити та використати, розграбувати природні ресурси, виробничий потенціал. Ми, засновники Громадського руху “Кріпак” належимо до першої групи.

Земля, ліси, надра, вода в Україні мають використовуватись виключно на благо всієї спільноти українців, закладаючи міцні основи для розвитку та процвітання та аж ніяк не на збагачення окремих “панів”.

За це ми стоїмо. Тож ставайте поряд.