Коли Українці почують один одного?

Враження Громадського руху “Кріпак” від Національного аграрного форуму, що пройшов 7 лютого в Хмельницьку. Автори роблять висновок про те, що головною проблемою українців є невміння слухати один одного. І це невміння може завадити проводити земельну реформу в інтересах людей, народу, держави.

 Холод ринку на заваді не стоїть

Зима на початку лютого тільки-но почала грати м’язами, а в Україні гаряче – політики піднімають тему зняття заборони на купівлю-продаж аграрних земель.

Стара-нова історія під звуки кантрі

Депутати зареєстрували 2 законопроекти № 5355 та №5355-1 про зняття заборони на купівлю-продаж сільськогосподарських земель.

В той же час, по інший бік барикади з’явились ще 2 законопроекти, які цю заборону продовжують: один до моменту звільнення українських територій, а інший до проведення Всеукраїнського референдуму. Насправді, нічого нового. Аналогічні протистояння виникають з року в рік.

Особливістю цьогорічного загострення став новий меморандум з головним кредитором України – Міжнародним валютним фондом, в якому раптом з’явилася згадка про запуск ринку сільськогосподарських земель в Україні.

Це додає ваги закликам відкрити ринок.

Про форум

Саме про це і зібралися поговорити аграрії, активісти, науковці в Хмельницькому 7 лютого. Владу представляли аграрний міністр Кутовий, його заступник Мартинюк та посадовець Держгеокадастру. Ініціювала таку зустріч Громадська рада при Міністерстві аграрної політики та Об’єднавчий комітет аграріїв Хмельниччини.

Потрапити туди було не важко, хоча і довелось надіслати кілька електронних листів організаторам. Скоріше, особливо нікого з нових не чекали, але і не були проти гостям.

Це і тішило і лякало. Тішила відкритість. Лякала відсутність масштабу для події такого плану.

Все-таки більше було схоже на зібрання обласного рівня, нехай і з гостями зі столиці.

Не дарма під час заходу постійно лунали заклики провести “Великий форум” в Києві з Президентом та Прем’єром.

Які погляди домінували

Учасники розділились на три групи.

Перша була за запровадження ринку землі (це переважно Міністерство аграрної політики, Держгеокадастр та деякі експерти).

Друга група виступала за ринок землі, але за умови виконання “домашньої роботи” (підготовки якісних законопроектів, проведення необхідних реформ, тобто, щоб трохи “побілити хату”).

Третя група рішуче заперечувала ринок землі в будь-яких проявах.

Хто переміг

Не переміг ніхто. Всі програли.

Після того, як міністр Тарас Кутовий покинув залу у справах, третина піднялась зі своїх місць і пішла хто-куди.

Цей демарш більшість зрозуміла однозначно – їх думка нікому не цікава.

Додав градусу заступник міністра Мартинюк, сказавши, що долю запровадження ринку землі можуть вирішити навіть без думки уряду. З таким завершальним повідомленням, було ухвалення рішення зібрання.

Власне про рішення

Було ухвалене рішення “щодо перспектив земельної реформи в Україні”. Насправді, воно доволі цікаве. З повною версією можна ознайомитись за посиланням: http://bit.ly/2l1FcrT.

В ньому домінує точка зору, що ринок землі може бути запроваджено, але лише після виконання “домашньої роботи”. Наводиться список завдань для влади.

Цікавим є пункт про необхідність відмінити рішення про введення імпортного мита на ввезення азотних добрив. Очевидно, що питання важливе, але не відноситься до ринку землі.

Також вважаємо, що все-таки вимоги мають бути такими, які можна виконати та виміряти. Наприклад, “подолання корупції” – не зовсім зрозуміло, коли це взагалі станеться в Україні.

А от входження України в список 50 країн з найменшим рівнем корупції – це вже реальний результат, який можна досягти.

Більше того, цей критерій прописаний в Президентській Стратегії-2020.

Висновки

На жаль, форум був більше “Хмельницький”, а не “Національний” як декларувалось.

Хоча це і  не докір організаторам, які зробили значну роботу. Мало людей приїхало.

“Вони зробили цей форум, де сама краща заметіль, щоб туди ніхто не доїхав” – один з учасників, що сидів позаду.

Рішення форуму в загальних рисах ми підтримуємо. Не потрібно нікуди поспішати, тим паче з такою справою як продаж земель. Аукціон небаченої щедрості влаштувати завжди встигнемо.

З’являється питання: що далі? Чи почує влада альтернативну точку зору?

Можна думати-гадати довго, але зрозуміло одне: влада почне чути альтернативні думки, коли ми почнемо чути один одного.

Євген Черняк та Богдан Балагура,

спеціально для kripak.org